Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.

Надто боляче губити нездійснену мрію, ховати слова, не сказані вчасно,
Від розпачу, гніву я скаженію, оскільки втрачаю надію і гасну.
Виходить, немає віри в себе, життя кидає нас на призволяще,
Але ніколи не зникне потреба усе довкола змінити на краще.
Доводиться впасти і потім підвестись, придбавши подряпин від життя на згадку,
Позбутись амбіцій і власне заректись поламану мрію будувати спочатку.
Буває смута знебарвлює дні та іноді треба її відчути,
Очам непомітні стають кольори, хоча буде можливість і їх повернути.

Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.

Доки є правда життя сповнене сенсу, а кожна хвилина стає варта уваги
Правда буває гостріша за лезо, вона на брехні лишає смуги криваві.
Останнім часом її важко впізнати з-поміж великої кількості істин.
Правду треба благати не спати, плекаючи думку, що вона буде чистою.
І знов жура потрапила у кров, прямує до серця перетворює на мерця,
Тисне, благаю дайте більше кисню бо справу свою доведе до кінця.
Я не хочу, бачу, жура з’їдає неначе, але я не плачу,
Бо ще маю сили не втрачати віри в сумній історії нашого життя.

Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.
В сумній історії нашого життя... В сумній історії нашого...
Доки є сили ми прагнемо, Доки є віра ми живем,
Доки є правда можливі зміни в сумній історії нашого життя.

P.S Jeyseven