| Аряна | Дата: Середа, 01.10.2008, 15:26 | Сообщение # 1 |
Нормальний
Группа: /^Модератори^/
Сообщений: 55
Репутация: 8
Статус: 
У вас
| Нічні вогні великого міста. Вони чарують, ваблять, закохують. Кожну ніч… ясну зоряну ніч вони розбивають серця й на небі стає на одну зірку менше. А! Ви ж не знаєте! Добре, тоді я розповім все по порядку.
Одного разу, вночі, я сиділа зі своїм коханим на березі моря. Ми милувались зірками, слухали легкий вітерець, який повіваючи, зігрівав нас у прохолодну ніч і раптом… Раптом я побачила, як падає зірка…
- Поглянь, коханий, як гарно падає зірка!
- Лихоманка закоханих…
- Ти про що?!
- Невже ти не знаєш цієї історії!?
- Мені вже цікаво!
- Знаєш, а зірки теж кохають, але безнадійно, адже воно в них не щасливе. Усе нічне небо, якщо подивитись дуже - дуже близько, вкрито прозорою темно – синьою пеленою. І по той бік її знаходиться багато зірок. Вхід, так як і вихід, у потойбічний світ нічного неба є тільки один і охороняє його місяць. Усі думають, що місяць для того, щоб вночі було світліше, але це не так. Він простий охоронець, який не випускає зірок.
- Але навіщо зіркам тікати, якщо…
- Не перебивай, я ще не закінчив. Якось давно, коли на Землі з’явилась людина й почала будувати міста, на небі сталося горе. Одна з зірок побачила вдалині вогник. Це був вогник, який вигадала людина. До речі, забув сказати, коли зірка народжується, то вона як і ми ходить до школи. І вчителі завжди кажуть, щоб зірки ніколи не дивилися донизу, казали, що цього ні за що у світі не можна робити, але не пояснювали чому. І одна з зірок не послухалась, бо вмирала від цікавості, що ж там таке!? Ну вона, як ти.
- Нормально, що означає, як я?!?
- А ти ніколи нікого не слухаєш і робиш усе навпаки, але я продовжу. Вона, не послухавшись, подивилась вниз і побачила якийсь вогник. Він не давав їй спокою, він манив її… вона просто закохалася у нього. Так зване кохання з першого погляду.
- Як у нас із тобою!?
-Ні, у нас було з другого погляду. Пам’ятаєш, з першого ти мене добре не роздивилась. А зірка днями й ночами думала тільки про цей вогник і ніяк не могла забути про нього. Вона гадала, що він сяє тільки для неї, що це її доля й вона повинна бути тільки з ним. І якось вона вирішила полетіти до нього. Коли всі лягли спати, вона написала листа й пішла до єдиного виходу на небі. Люди після цієї історії стали називати його портал закоханих. Підійшовши до порталу закоханих і подивившись униз, зірка злякалась, їй стало лячно й вона не хотіла стрибати, але зі словами: “Моє кохання, я лечу до тебе, щоб з’єднати дві частинки нашого серця й кохати один одного вічно”, - все – таки полетіла донизу. Після цього Бог поставив місяць охороняти портал закоханих, адже це був перший, але не останній випадок. А в народі отримав назву лихоманка закоханих.
- А що сталося з зіркою?
- Вона, як і всі інші, впала в море й погасла, а разом з нею погасла її душа, в якій назавжди залишилось кохання. Бо справжнє кохання завжди залишається в наших серцях і навіть холодні хвилі моря не в змозі його загасити…
|
| |
| |
Z870619233812
Jeyseven 698-124
