Познайомилася я зі своїм коханим на одному з чатів, при чому абсолютно випадково: по чатах я рідко зависаю, адже просто не розумію, що там цікавого:) а то переглянула одного разу популярне тоді кіно "Хотабич"...і вирішила відвідати бізар. Нікого і нічого я там не шукала окрім невимушеного спілкування ні про що власне, тоді в мене був нелегкий період у особистому житті. Швидко з’явилося багато нових знайомих,які через певний час так же швидко й зникли з мого життя, з кимось продовжили спілкування вже в асьці, з кимось досить мило попрощалися...Через день-два я помітила, що постійно спілкуюся з одним і тим самим знайомим у айсік’ю:)Він вмовляв мене зустрітися...я відмовлялася, але десь через тиждень-таки погодилась, подумавши про себе: "От раз зустрінемся і все на тому:)".
З цього і почалась наша історія кохання...яка продовжується і по нині...
З приводу твого питання: я б тобі порадила собі особисто максимально відверто дати відповідь на одне питання: що ти очікуєш від стосунків з чоловіком, що шукаєш? Коли відповісиш, отримаєш відповіді на решту супутніх питань!:)
Щасти тобі!!!
» Для того, щоб коментувати треба увійти або зареєструватися
Дякую! :-)
Автор Anonymous, від Mon, 2007-06-04 16:11.

Дякую, за відповідь.
Мабуть, більшість із нас очікує від чоловіків любові, розуміння, ніжності, тепла, ласки, підтримки...і ще можна продовжувати список :-)
Але, часом, дуже важко віднайти саме ту людину...
І ще є дещо важливе. КОХАННЯ! Воно засліплює яскравістю почуттів, думаєш: ось ВІН, нарешті! І закриваєш очі на недоліки, мінуси... Сподіваєшся на щось неймовірне. А потім трапляється дещо і раптом усвідомлюєш: а він, виявляється такий... Але КОХАННЯ! Змушує не здаватися, йти далі, пробачати, бо саме з цим чоловіком бачиться щастя. Ось тут-то і можна помилитися...І раптом зустрічаєш іншу людину, гарну, чудову...КОХАЄШ іще того, а ревнуєш чомусь іншого, що дуже збиває з пантелику, а моральні принципи бунтують всередині.
Ось-така штука.
Щасти й тобі! :-)
Ніколи не думала, що історії знайомства через інтернет можуть закінчитися так романтично ;-)!
» Для того, щоб коментувати треба увійти або зареєструватися

Автор Маріанна Корнієнко, від Mon, 2007-06-04 20:35.

В житті трапляється по-різному...я особисто ніколи не вірила в знайомства по нету...точніше про стосунки, до яких такі знайомства можуть призвести:) Але бачиш як..воно вийшло ...

Про недоліки... мені здається, кохання не є сліпим, як це загальноприйнято вважати, кохання мені допомагає рости й розвиватися як людині, як особистості. Бо не кожен може тобі сказати, наприклад, про твої помилки, чи недоліки, чи про те, чого ти не бачиш з якихось причин...не з докором, а з участю...розумієш:)

Якшо даєш коханій людині свободу бути собою, неможливо не бачити її переваг і недоліків... Якщо ж бачиш перед собою те, що хочеш бачити, очікуєш, уявляєш про людину, рано чи пізно розчаруєшся...

Це моя особиста думка....

Я для себе відкрила, що КОХАННЯ не дає розчарування, а дає особливу свободу, про існування якої раніше навіть не уявлялося...

І справа тут не у досвіді....не можна знайти кохану людину. Якшо вона існує в твоєму серці, вона сама прийде в твоє життя, не має значення яким шляхом, адже шлях до серця вже прокладено.

Щасти тобі!!!