Я для тебе
ковток вітру
морського
солоного
Я для тебе
весняна роса
на стеблині
полину казкового У руках моїх
твої думи
докупи зібрані
У руках моїх
твої болі
із серця вирвані
У очах моїх
твого голосу
відображення
У очах моїх
твого погляду
чисте враження
В серці мому
живе щире твоє
натхнення
В серці мому
тихі відблиски
твого вчення
Вся істота моя
відчуває твої
скорботи
Вся істота моя
заховає твої
турботи
Буду я джерелом
всього світу
для тебе одного
захищу від наруги
вчинку людського
брудного
А чи станеш ти
для моєї долі
колискою
що сховає крові
сльози
теплотою
зернистою
Ні
Ти будеш
лиш терном
шорстким що
звиватиме кола
тугі навкруг
тіла жіночого
Що смоктатиме
сили потужні
з любих вуст
які завше до
того
розплющені
Барви згущені
вируватимуть
в підсвідомості
розуміння
доки ти
не спрямуєш
їх лет
до моменту
душі розуміння
моєї душі